Антифашистський Спротив

Після оксамитової революції і падіння бюрократичного уряду неконтрольованих "червоних еліт" за яких всі були рівні, та деякі чомусь рівніші для багатьох, здавалося, відкрилися нові горизонти. Нажаль один з них, це ультраправі, неофашисти і расисти до котрих долучилися багато молодих людей. Страх соціальних змін, бажання перекласти відповідальність на цапа відбувайла(яким зразу ж же стали роми) зробила наці досить привабливими в очах багатьох чехів. На концертах, відомої неонацистської групи Орлік почало ставати тісно, а націбариги почали активно мутити бізнес на виданні расистської музики. Це в свою чергу привело до буму субкультури бритоголових неонацистів. Все це вилилося в напади, погроми та цькування тих, хто на думку бонів був надто чорний, надто гуманістичний, надто демократичний чи хоч якось інакше "лівий". А часто було достатньо носити дещо довше волосся, дреди, кататися на скейті чи опинитися не в тому місці в не той час. Лише за 89 рік "чеськими націоналістами" було вбито 30 чоловік, десятки отримали каліцтва сотні поранення. 90-ті також характерні для Чехословаччини тим, що там активно почав формуватися анархістський рух, одним з напрямків діяльності якого був антифашистська діяльність, реакція на дії неонацистів. Існували в різний період такі організації як A.S.A., Svoboda 91, Komuna 92, PRAK (Празький радикальний анархо-гурток), ČAS (Чехословацька анархістська спільнота), S.P.R.A.Y, BASA чи F.I.F. Видаються різноманітіні часописи, один з найвідоміших до цих пір "A-kontra", militantní Fronta, Prostějovské Krawoviny, Radikál, Autonomie, DePresse, 7 Jatečných, Konflikt, Vostnatej drát, Brněnská vrtule, Antiregion тощо. Появилася також ряд політизованих гуртів таких як V.P.K., Red Silas/Bezmilosti, Kladno, ...Проходить ряд антифашистських концертів. Появляються перші сквоти в празьких будинках і анархістський рух поступово отримує своє вираження в конкретних політичних і культурних формах.
Почалася сутички з неонацистами. Так, як антифашисти як правило виглядали як панки чи носили все чорне, а нацисти як правило були голомозі то в суспільній свідомості це виглядало як війна скінів з панками. 
Одне з перших великих зіткнення відбулося 30.5.1991 в празькому виставковому центрі. Поліція в ці часи завжди була на боці нацистів. Не вмішувалася в події коли нацисти нападали і захищали їх, коли бити починали вже бонів. Люди все більше розуміли, що покладатися можна лише на себе. І усвідомлювали, що шлях пацифізму, розповсюджений в той час в анархістському русі, не допомагає вирішенню проблеми, а лише бойові і агресивні відповіді на фашистські провокації. Багато хто потягнувся в сусідню Німеччину знану своїми бойовими традиціями автономів.
1 травня 1992 року, Чехословацька федерація анархістів проводила свою демонстрацію на традиційному для неї в цей день місце(вона кожного року там поводиться і цього року, наприклад, також там же була). На неї зібралося близько 700 молодих людей. Частина з них була готова до бойового курсу і конфронтації. Мала палиці та шоломи на головах. Демо закінчилося на Старомістській площі. А далі почалась спонтанна демонстрація на Літнянській рівнині, де на той момент зібралися чеські расисти і фашисти і активно набиралися бойового духу при допомозі бухла. Ворогуючі сторони зустрілися на околиці літнянської рівнини біла бастіону св.Томаса. На той час набравшись "бойового духу" бони згрупувалися і рушили проти анархістів. Їх зустріли градом каміння і декількома пляшками з запалювальною сумішшю. Після чого анархісти самі перейшли в наступ, сформувавши фактично перший чеський black block. Фашистам не залишилося нічого іншого як швидко тікати. При цьому багато з них під час цього було немилосердно бито. Один з фашистів котрий стріляв в анархістів з пістолета отримав пряме попадання пляшкою коктейлю "Молотова", багатьом іншим прийшлося шукати лікарню. Інший, один з неформальних лідерів бонів отримав в табло порцію сльозогінного газу і змушений був шукати прихисток за кордонами поліції. Щодо поліції то вона не вмішувалася спочатку і почала діяти проти анархів лише коли потрібно було нацистам забрати своїх поранених і безпечно відїхати. Пізніше поліція побила в метро групу анархістів і журналіста. В цей день було арештовано 58 анархів.
Для анархістів політичні бійки не є, на відміну від нацистів, метою. Але іноді необхідним засобом. Битва в Літнянських садах зламала моральний дух першої генерації чеських неонацистів та неофашистів.

оригінал статті

відео
+ бонуси, комікс з А-контри та музика.

Відповіддю на Орлика була група з Кладно, яка представлена на збірнику Punk jako droga. Punk Je Droga, Punk Nejsou Drogy(Панк як наркотик, Панк це наркотик, Панк проти наркотиків)