Антифашистський Спротив

"День незалежності"

В цей день Польща відзаначає "День незалежності". 11 листопада 1918 року Регентська Рада, виконавчий орган, створений німцями на землях колишнього Королівства Польського, які перебували до І світової війни в складі Російської імперії, передала у Варшаві командування над підлеглими Раді військами керівнику польських соціалістів Юзефові Пілсудському. У Варшаві та інших містах почалося роззброєння та вигнання німецьких та австрійських військ.

Останні три роки місцеві неонацисти з Націоналістичного радикального табору(Obozu Narodowo Radykalnego) Польского національного відродження(Narodowego Odrodzenia Polski ) та нацистських угруповань Blood and Honour i Combat18 намагаються проводити в цей день свої марші. Вони під соусом патріотизму роблять все можливе щоб просунути нацистські, расистські та ксенофобські ідеї. Суспільство не досить розуміє загрози які несуть їм ці угруповувпання. Їх крайній націоналізм з ідеями виключностші та терору. Саме тому антифашистами було проведено мобілізацію з метою зірвати проведення заходу та звернути увагу громадскості на загрозу.


"Договір 11.11"

Організатором мобілізаційної кампанії став "Антифашистський договір 11.11" досить молода спільнота активістів близька до анархістського руху. "Договір" є колективом котрий прагне до рішучих дій і намагається привнести новий дух в теорію і практику  місцевого антифа руху. Унікальність цієї спільноти ще й в тому, що засновниками його є жінки і більшість з них складають серце "Договору 11.11". Колектив створено літком 2009 року і ставить своєю метою формування масового антифашистського руху за рахунок коалції різних соціальних груп. Детальніше про нього

Перебіг подій

Незважаючи на погану погоду протистояти фашистам вийшло від 300 до 400 людей. Основне місце збору була демонстрація неподалік від станції метро "Святого Хреста". На ньому було висловлено протест проти надання публічного простору крайньоправим угруповуванням для пропаганди расизму та національної ненависті під виглядом патріотизму. Було зачитано листи підтримки відомих діячів таких як Едмунд Внук-Ліпінський, Крістіана Легерські. Виступили Галина Бортновскі, Северин Блюмштайн, Аліна Цала та ряд активістів антифашистського руху. На демо прийшло багато людей літнього віку, сімей з дітьми. Незважаючи на відсутність агресії поліцією було оточено зібрання. Багато людей так і не змогли попасти через ці кордони на самий захід. Копи пояснювали це міркуваннями безпеки.

На момент сформування колони неонацистів на Замковій площі стало зрозуміло що на них чекає як мінімум два
антифашистських блоки один на вулиці Сенаторській, а інший біля "Святого Хреста". Тому поліція приймає рішення змінити маршрут проведення нацистської ходи. Таким чином марш ONR змушений був проходити по другорядних вулицях столиці Польщі. Організатори вважають це певним успіхом проведеної роботи. Крім самого демо, дійшло до антифашистських блокад на вулицях Сенаторська і Новий світ.

Під час блокади на Сенаторській вулиці поліція заарештувала ряд людей та застосувала до демонстрантів сльозогінний газ для розгону маніфестантів. Після чого частина з них спробувала прорватися для організації чергового блоку через Саксонські сади. Туди було стягнуто великі сили поліції. Пізніше на перетині Єрусалимського проспекту і вулиці Новий світ сталася сутичка між невідомими антифашистами та нацистськими головорізами. Останнім прийшлося "ловити" садові стільці, фаєра і інші речі. Копи пліч-о-пліч з бонами організовують оборону.

Поліція

Варто зазначити, що Варшавська поліція доклала великих зусиль для того щоб неофашистська демонстрація пройшла без пригод. В багатьох місцях в місті антифашисти зіткнулися з необгрунтованим насильством з боку копів. Крім побиттів відбулися також і арешти. Однак це не завадило антифашистам продемонструвати наці, що вони не будуть вільно розгулювати Варшавою. Як стверджують затримані активісти, ряд поліцейських вихвалялися своїм нацистським минулим, а деякі стверджували що є діючими членами неонацистських угруповань.

ЗМІ

По різному подали протистояння цього дня польські ЗМІ. Значна частина з них в своїх матеріалах зобразила протистояння нацистам як субкультурні розборки та хуліганські вчинки. І це незважаючи на те, що серед протестуючих антифашистів в цей день знаходилися такі відомі і шановані люди як як Едмунд Внук-Ліпінський(ректор Colegium Civitas відомий далеко за межами країни науковець), Галина Бортновскі(керівник Ради Хельсінської правозахисної фундації з прав людини), та інші. Нічого дивного, зважаючи на право-консервативну еліту нинішньої Польщі. В нас ситуація не набагато краща. Тому разом з польськими антифа нагадуємо тим хто хотів би списати варшавські події на хуліганські вибрики: національна
нетерпимість і нацизм є серйозною соціальною проблемою поборювати яку необхідно всіма доступними засобами.

Наостанок

Завершити даний репортаж хотілося б матеріалом з газети котра була одним з основних рупорів боротьби проти совка в ПНР. "Невелика група молодих людей котрі боролися з поліцією для того щоб заблокувати фашистський марш були найбільшими героями нашого національного свята", пише "Газета виборча". І хоча багато з них називають себе анархістами і не вірять в державу та не  вважають себе патріотами. Але вони єдині хто врятував честь польського національного свята. Єдині хто насмілився плюнути в найгірших з поляків". - кінець цитати.