Марш проти расизму, пройшов успішно

Люди різних національностей збираються перед маршем під спільним гаслом "Разом проти фашизму"

Перед початком маршу

маленька групка з 70 чоловік)))

"невеличка групка в якій переважали чорношкірі"

антифа-марш

Разом проти фашизму

антифаантифа

нас разом багато і нас не подолати

антифаантифа

Алерта, алер-та анті-фа-ші-ста

мітинг

Виступає д-р Джонсон

всі різні, всі рівні

Площа перед памятником вся заповнена людьми

Без кордонів

Виступає представник ініціативи "Без кордонів"

листівка

Листівка маршу

Інший бік

Інший бік 

Що таке расизм?

 Перші вчені вірили що расові упередження складають природню частину нашого біологічного єства. Після майже століття досліджень більшість вчених сходиться на думці, що расові упередження є, здебільшого, соціально надбаними і не останню роль у цьому відіграють такі багаточисельні фактори, як індивідуальність, культура, групові конфлікти, котрі роблять свої внески до упереджень і дискримінації.

Ще у 1950 році Теодор Адорно повідомляв про те, що його дослідження демонструють чітку кореляцію між суворим вихованням, „авторитарною особистістю” та високим рівнем расових упереджень. Згідно із соціальними психологами, нездатність задовольнити певні очікування або бажання є достатніми умовами для росту упереджень та дискримінації. Більшість людей цілеспрямовані і тоді, коли їхні бажання не виконуються, можуть розсердитися і вдатися до певних войовничих дій. Коли вони віднаходять джерело своїх проблем (якщо взагалі знаходять) і воно виявляється занадто потужним аби йому опиратися, виникає тенденція, відповідно до якої агресія спрямовується на цапів-відбувайл: слабку, зручну або соціально прийнятну ціль. Історично цапи-відбувайли (здебільшого меншини) брали всю вину на себе і платили жахливу ціну з огляду на „заподіяну” ними шкоду.

Все це можна підсумувати наступними словами і цю думку поділяє більшість соціологів: „Расистами не народжуються, а лише стають”.

 

Не дамо фашистам пудрити нам мізки!

Виб*ємо скам з наших вулиць

Друже!

Незалежно від кольору твоєї шкіри чи національності! Ми маємо разом протистояти фашистам, які знову збираються прийти до нашого вузу!

Вони нібито домагаються кращих умов проживання для українців, звинувачуючи у відсутності цих умов іноземних студентів. Але хіба в тому, що нормальне життя сьогодні купується за гроші винні іноземці? Таку відмазку придумали наші місцеві можновладці, які хочуть, аби їм ніхто не заважав красиво жити на вкрадені у нас з вами гроші. Ось і з’являються всякі «патріоти», які переконують, що в усіх бідах українців винуваті не політики-олігархи, а іноземці. Вони просто відволікають нашу увагу від справжніх пройдисвітів!

Друзі українці!

Навіть якщо іноземні студенти поїдуть, не ви займете їхні місця, а синки всяких депутатів-олігархів, які можуть за це заплатити! А вас нарвані фашисти, якщо їх зараз не зупинити, ганятимуть по студмістечку за надто широкі штани, чи надто довге волосся, чи за російську мову, чи ще за щось — вони не люблять, коли хтось від них відрізняється.

Друзі з інших країн!

Вам ніхто не допоможе крім вас самих! Ні українська влада, ні міліція… Бо їм вигідно, щоб крайніми були ви, а не вони. Якщо зараз ви не висловите свою активну позицію, то завтра буде ще гірше. Не бійтеся! Нас більше ніж фашистів! І ми значно сильніші за них!

Приходьте всі на антифашистський мітинг
4 квітня о 17:00 до 1-го корпусу КПІ!
Жодних політиків, жодних партій!
Ми самі маємо дати відсіч фашистській наволочі!

Громадський антифашистський спротив

«Патріоти» на замовлення

«Справжньою чумою в сучасній комуно-ліберальній республіці стала тотальна корупція», «українська» система вищої освіти наскрізь прогнила корупцією», «замість того, щоб забезпечити українським студентам гідні умови проживання в гуртожитках, вона селить їх в непридатних для проживання та навчання кімнатах», «хабарі в цій системі беруть всі – від рядових викладачів до ректорів ВУЗів», «українських студентів, якщо вони не дають хабарів, селять в гірші гуртожитки», — пишуть «патріоти».

Загалом доволі слушні думки, важко не погодитися. Але фактично це лише невдала спроба надати справжнім цілям маршу більш-менш адекватного смислу. Бо, попри елементарну логіку, протест «патріотів» був спрямований зовсім не проти корупціонерів, хабарників чи взагалі всієї капіталістичної системи освіти. Ну, правильно, хто платить – той і танцює. Тому гасла з гучномовця лунали такі: “Найкращі гуртожитки – українським студентам!”, “Іммігранти – геть додому!” та “Пам’ятай, чужинець, тут господар – українець!”. До чого тут українські чи не українські студенти? До чого тут іммігранти? До чого чужинці та господарі? А як бути з різного роду «синками депутатів», українцями, які взагалі не живуть в общагах, а знімають трикімнатні квартири і їздять на заняття у власних автомобілях? Чи їм коменданти відмовляють у комфортних кімнатах за переконаннями? Ага, сидять такі товстопузі 50-літні дядечки в своїх кабінетах з портретами Маркуса Гарві і Малколма Ікс на стінах і безкомпромісно жбурляють в обличчя українським студентам принесені ними хабарі… «Замість того, щоб дати знання двом українським студентам, вона (українська система вищої освіти) «вчить» одного іноземця». А вчити одного українського синка депутата/бізнесмена замість десятьох українських дітей робочих чи селян значить можна? Ну так, депутати/бізнесмени ж за це платять не лише адміністрації вузів, а також і самим «патріотам», щоб вони, відкриваючи свої брудні пельки, говорили правильні гасла. І в цьому випадку для «патріотів» проплаченість – кращий варіант, бо в іншому разі їх треба визнати тупоголовими ідіотами, що не здатні збагнути елементарних причинно-наслідкових зв’язків у всій цій історії.

Проте, є ще одна можлива причина неадекватності риторики «патріотів» з огляду на реальну ситуацію – расизм. Хоча це не виключає ані матеріальної мотивації, ані дебілізму. Навіть навпаки. Вони, звичайно, тупоголові, але ж не до такої степені, щоб у присутності кількох загонів ментів кричати «бий жидів, чурок та негрів!».

І той факт, що марш, попри негативний резонанс у ЗМІ та звернення громадськості і правозахисників, таки відбувся, ще раз доводить те, що «патріоти» діяли на замовлення офіційної державної влади чи, принаймні, з її мовчазної згоди. Представники МВС, які зірвали антифашистську контр-акцію, у розмові з нами вперто не бажали висловлювати жодних негативних оцінок щодо нацистського шабашу. Навпаки, на всі зауваження, що лунали також з вуст простих громадян, які проходили через студмістечко під час маршу, міліціонери реагували відверто цинічно та нахабно – мовляв, не пиздіть, це не ваша справа, всьо харашо.

vadekk

Солідарність проти вбивць

16 березня 2008 р. у центрі Москви 15-ять неонацистів з ножами напали на 7-ох молодих людей, які йшли на концерт. В результаті нападу молодий хлопець з міста Ногінську (що під Москвою), 21-літній Олексій Крилов загинув на місті від багаточисленних ножових поранень. Також постраждала дівчина – її вдарили ножем у спину, проте він застряг у рюкзаку, який був на дівчині. Свідки злочину вже дали показання правоохоронним органам. Відкрита кримінальна справа за ст. 105, ч.2 КК (вбивство). Треба наголосити на тому, що напад був ретельно спланований. Вже 14 березня на "форумі фанатів Спартака" (http://forum.fanat1k.ru/index.php) было створено тему, в якій обговорювався напад на потенційних відвідувачів цього концерту.  Починаючи з червня 2004 року багатьох антифашистів та антирасистів було вбито:  — Микола Гиренко: дослідник і експерт. Вбитий пострілом через двері своєї власної квартири; — Тимур Качарава: пацифіст і музикант. Заколотий ножем в серце і шию; — Ланпсар Самба: активіст африканської організації студентів. Застрелений на вулиці з рушниці, на якій було вигравірувано свастику; — Олександр Рюхін: студент-антифашист. Заколотий ножем в серце;— Станіслав Корєпанов: 18-річний антифашист; — Ілля Бородаєнко: еколог. Вбитий під Ангарськом під час нападу нацистів на екологічний табір… Це короткий і не повний перелік. В Україні від рук фашистів також постійно гинуть люди. Реакцію влади на таке ви можете побачити на основі цього випадку http://maidan.org.ua/static/mai/1206009446.html 

Активісти антифашистських і антирасистских організацій та груп по всьому світі висловлюють свій протест проти фашистської агресії.

під посольством РФНе забудемо і не пробачимо!

Нацисти планують промарширувати з смолоскипами студмістечком КПІ

atonome antifa"В столиці в геометричній прогресії росте кількість убивств на расовому грунті, органи влади активно декларують боротьбу з неоницизмом та расизмом, і разом із тим, без жодних перешкод організації, які відкрито називають себе расистськими і нацистськими, проводять публічні акції, пропагують свої антилюдські ідеї", — вважають представники коаліції.

Нагадаємо, 23 березня нацистська організація "Патріот України" планує провести ходу зі смолоскипами по території студмістечка КПІ.

"Члени "Патріоту України" відверто заявляють про те, що треба вбивати "жидів та чурок". Акція в студмістечку КПІ, яка нібито має захистити права студентів на гідні умови проживання в гуртожитках, насправді спрямована на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Твердження, що українських студентів дискримінують при наданні місця в гуртожитку на користь іноземців, видається смішним будь-кому, хто на практиці стикався із системою університетських гуртожитків: кращі місця отримують не за колір шкіри, а за колір купюр, якими ти можеш оплатити", — заявляє Громадська коаліція антифашистських ініціатив.

Нагадаємо, організація "Патріот України" виросла із Соціал-націоналістичної партії України, де майбутні лідери ПУ співпрацювали з О.Тягнибоком (ВО "Свобода"). При цьому, вони звинуватили Тягнибока у надмірній поміркованості й лібералізмі. ПУ побудована за принципом авторитарної „партії-армії", що окрім політичної діяльності передбачає здійснення заходів силового характеру(хоча в Україні діяльність незаконних воєнізованих формувань заборонена).

Радикальний націоналізм "Патріота України" є дещо видозміненою формою нацизму. Членів організації не бентежать такі паралелі. Навпаки, вони всіляко підкреслюють свої симпатії до німецького націонал-соціалізму. Це проявляється у всьому: починаючи із суто зовнішніх атрибутів, і закінчуючи ідеологічними переконаннями. Символ організації – знак "Ідея Nації", що являє собою стилізований символ Wolfsangel, що його використовували у своїх емблемах війська СС, наприклад, танкова дивізія СС "Рейх". Ідеологією ПУ є "український расовий соціал-націоналізм", який "будується на максималізмі, національно-расовому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до ворожого та активізмі, здатному бути залізним тараном для розторощення чужої сили, що схоче стати на перешкоді Української Нації та Білої Раси". Характерною рисою расового соціал-націоналізму є войовничий антисемітизм, русофобія і взагалі неприязнь до представників будь-яких інших рас чи національностей.

Подібні акції проводилися "Патріотом України» і раніше у м.Харкові — з подібними ж офіційними гаслами. Однак насправді перебіг акції приводив не до покращення умов життя українських студентів, а до залякування іноземних студентів ксенофобськими та расистськими гаслами, образ та погроз на їхню адресу.

Протягом останніх років, за даними правозахисних організацій, іноземні студенти неодноразово ставали жертвами нападів на ?рунті расової ненависті. Через це багато хто з них натепер намагається не часто залишати території університетів та студмістечок. Однак расисти мають намір прийти, аби погрожувати їм, і сюди – на територію студмістечка вузу в якому вони навчаються. Адже акція, яку мають намір 23 березня провести прибічники організації "Патріот України", має расистський характер і спрямована на залякування іноземних студентів.

Особливо прикметним є той факт, що лише нещодавно студенти-іноземці, що навчаються в КПІ, виступили з акціїю протесту проти расистського насильства. "Скільки ще має померти, щоб нас почули?" — запитували молоді люди, які приїхали в Україну за якісною вищою освітою, якою так пишається наша держава, а отримали натомість ксенофобію та расистський терор. Вочевидь, своєю акцією "Патріот України" хоче продемонструвати студентам-іноземцям, що їм не дочекатися ані дотримання норм Конституції про рівність людей незалежно від кольору шкіри, ані захисту з боку правоохоронних органів чи адміністрації унверситету.

Урок расизму для українських студентів

Спитаєте, що це за маячня? І хоча сам я маю серйозні сумніви у психічній адекватності авторів наведених висловлювань, проте мушу вас розчарувати – це не цитати з історій хвороб пацієнтів Павлівської психлікарні, а розмови формально здорових і, що найголовніше, вільних молодих людей, наших з вами співгромадян, яких, цілком ймовірно, ми щодня бачимо поруч себе на вулицях, можливо навіть вони є нашими сусідами чи колегами по роботі. Наведене вище – спілкування новітніх «українських патріотів» у відкритому форумі веб-сайту такої собі громадської організації під благопристойною назвою «Патріот України» (далі – ПУ). Відкритий форум – це коли кожен бажаючий, що має доступ до інтернету, може ознайомитися з цим «спілкуванням», або навіть взяти в ньому активну участь. Власне, це можна назвати «нацизмом у вільному доступі». Звісно, всім відомо, що нацизм був засуджений світовою спільнотою ще у 1945-1946 рр. (Нюрнбергський процес). Але чи не здається вам, що висловлювання «патріотів України» цілком вписуються у людиноненависницьку риторику вождів Третього Рейху?

Український расовий соціал-націоналізм

Що таке «соціал-націоналізм»? Це політична ідеологія, яку сповідують члени ПУ. Хоча визначення «соціал-націоналізму» в жодному політологічному або соціологічному словнику немає. Чому? Тому що цей термін вигадали самі новітні патріоти, аби, залишаючись ідеологічно «правильними», бодай мінімально замаскувати свою справжню сутність. А справжня сутність розкриється, якщо переставити слова «соціалізм» і «націоналізм» місцями. Що ж отримаємо? – «націонал-соціалізм (нацизм) – англ. national-socialism; нім. National-Sozialismus. Ідеологія, політичний рух, система влади, що грунтуються на використанні лозунгів націоналізму і соціалізму; німецька форма фашизму, яка проголошує расизм, ідею народного суспільства, військової експансії, культ фюрера, антисемітизм, антикомунізм» (Соціологічний енциклопедичний словник).

А тепер кілька цитат із пропагандистських статей, розміщених на сайті ПУ, які доводять, що ніякої різниці між звичайним фашизмом і тим, що вони називають «соціал-націоналізмом» немає.

«Наш Націоналізм є расовим, соціальним, великодержавно-імперським, антисистемним (антидемократичним та антикапіталістичним), самодостатнім, войовничим та безкомпромісним. Свою ідеологію Український Соціал-Націоналізм будує на максималізмі, національно-расовому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до ворожого та активізмі, здатному бути залізним тараном для розторощення чужої сили, що схоче стати на перешкоді Української Нації та Білої Раси».

«Виходячи з того, що ми, Українські соціал-націоналісти, розглядаємо так звані “людські раси” як окремі біологічні види, а людиною розумною (Homo Sapiens), в біологічному розумінні, вважаємо лише Білу Європейську Людину, вважаємо своїм прямим обов’язком унеможливити будь-які міжрасові (міжвидові) контакти, що призводять до міжрасової (міжвидової) мішанини, і в кінцевому рахунку – до вимирання Білої Людини. Будь-яка пропаганда міжрасових контактів, рівно як і пропаганда сексуальних збочень, антитрадиційного та нездорового способу життя, тобто всі дії, що спрямовані на підрив кількісних та якісних характеристик Нації, розглядаються нами як заклики до геноциду, і відповідно каратимуться в найжорстокіший спосіб»

«Небіле населення на території України перебувати не має права.»

(зі статті «Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання»)

«“Патріот України” – це бойова організація, що сповідує ідеологію Українського Соціал-Націоналізму.

Відповідно, лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації. І тоді в здоровому Расовому тілі відродиться здоровий Національний Дух.
Історична місія нашої Nації, в це переломне сторіччя, очолити і повести за собою Білі народи всього світу в останній хрестовий похід за своє існування. Похід проти очолюваного семітами недолюдства».

(зі статті «Український расовий соціал-націоналізм»)

І ще одна цитата з форуму. Пише член ПУ: «впевненно можу сказати що жиди сповна заслуговують до себе ненавість та порікання і жидів завжди будуть давити поки не настане день коли задавлять останього жидяру, а цей день настане!!! що ще додати…. дави жида = рятуй Україну!!!»

Коментарі тут, як кажуть, зайві. Зауважу лише, що коли раптом комусь з українців байдуже до темношкірих, євреїв, азіатів тощо, і він вважає, що ця проблема його не стосується, то об’єктивно це зовсім не так. В силу різних історичних причин, велика частина (чи навіть більшість) українців не є расово чистою. Тож, відповідно, жоден з нас не може бути певен, що після того, як такі от «патріоти України» виріжуть усіх «кольорових», його життя буде в безпеці.

Вже сила в руках, вже гордість у серці,
І жорстокість в очах. Ми не боїмося вмерти!
Чорній гидоті кінець, ми починаєм війну!

(група Nachtigall, пісня «Наша Боротьба, прослухати можна на тому самому сайті «Патріота України»)

Звичайно, можна припустити, що це всього лише нерозумне базікання психологічно несформованих підлітків, такі собі сучасні інтернет-забавки. Але це якщо не слідкувати за новинами. В Україні дедалі частіше трапляються вбивства людей на ґрунті расової нетерпимості – звірячі за своєю жорстокістю вбивства. І скоюють ці злочини здебільшого саме підлітки, голови яких задурманені нацистською ідеологією. За підозрою у вчиненні двох останніх таких вбивств у Києві (громадянина Конго та громадянина Сьєрра-Леоне) затримані молоді люди віком 16-17 років, що є членами руху так званих наци-скінхедів (неонацистів). Спитаєте, звідки в них ця дурість? Дивіться вище.

Тривалий час, попри конкретні факти, офіційна українська влада вперто заперечувала існування в Україні такого явища як расизм. Лише після ряду гучних заяв щодо активізації в Україні неонацистського руху, які прозвучали на міжнародному рівні, керівництво держави визнало наявність проблеми. Міністр внутрішніх справ кілька днів тому зізнався, що в ході розслідування справи про вбивство темношкірого громадянина Сьєрра-Леоне правоохоронні органи виявили більш як півтисячі прихильників сучасного фашизму. Кількість нападів на расовому ґрунті за кілька місяців поточного року вже перевищила сумарне число таких нападів за весь минулий рік. Це, звичайно, сумно, але мусимо констатувати, що з такими темпами Україна має всі шанси вже у найближчий час наздогнати Російську Федерацію, де подібні злочини скоюються мало не щотижня.

Гітлерівці з «Патріота України» теж не весь час сидять за моніторами комп’ютерів, надихаючи інших рішуче ставати на захист «Української Нації та Білої Раси». Для своїх членів вони періодично проводять тренінги з бойових мистецтв та володіння зброєю, влаштовують акції (в тому числі й силові) проти приїжджих, проти виховання толерантності серед учнів українських шкіл та за визнання воїнів УПА. Тобто активно втілюють свої нацистські ідеї в життя. І, варто відмітити, майже безперешкодно.

Певно, багато хто пам’ятає минулорічний (14 жовтня 2007 р.) марш на підтримку визнання воїнів УПА, на якому члени ПУ разом з іншими ультраправими завзято «хайляли» (від «хайль гітлер» – нацистське привітання, що супроводжується відомим жестом правою рукою) на численні фото та відеокамери. Зображення цього фашистського шабашу шокували тоді не лише світову спільноту, а й багатьох наших співвітчизників, які наївно вважали, що їхні діди остаточно перемогли «коричневу чуму» ще у далекому 1945-му.

У той же день мала місце низка подій, яким вітчизняні ЗМІ чомусь не приділили належної уваги. Центральна київська синагога стала об’єктом акту вандалізму – вибито шибки у вікнах. У Печерському районі Києва скоєно напад на трьох китайських студенток – з численними ножовими пораненнями дівчат доставили до лікарні. Озброєні зловмисники напали на громадянина Бангладеш, який від отриманих ножових поранень помер… Схоже, дехто з «патріотів» 14 жовтня 2007 року мав «гідну» відповідь на запитання «скількох жидів або чурок він убив».

«Кращі гуртожитки – українським студентам!» чи «Небіле населення на території України перебувати не має права»?

Цього разу «патріоти України» вирішили захистити українських студентів нібито від посягань іноземців на кращі місця в гуртожитках одного зі столичних вузів. Офіційна мета акції: «привернути увагу громадськості до проблеми дискримінаційної політики поселення та покращення умов проживання іноземців за рахунок українських студентів».

Ви можете собі уявити, що адміністрація вузу або комендант гуртожитку приймають рішення про поселення студентів, виходячи з кольору їхньої шкіри чи розрізу очей? Тобто, якщо ти нігерієць – маєш кімнату «люкс», а якщо українець – житимеш у підвалі. Уявили? От і в мене не виходить. Комендант-расист – це анекдот. Натомість комендант-хабарник – реальний персонаж сьогодення (маючи за плечима досвід проживання в гуртожитках, можу це стверджувати). Тому зазвичай люксові апартаменти отримують не ті, хто має темний колір шкіри, а ті, хто має достатньо грошей, аби сподобатись комендантові. З рівним ступенем імовірності це може бути як нігерієць, так і українець. Головне – не «хто», головне – «скільки». Це загальновідомий факт, і припускати наявність якогось іншого мотиву просто безглуздо.

«Українські патріоти» теж все це прекрасно знають. Але, тим не менше, їхній протест спрямований не проти корупції в адміністраціях українських вузів, а саме проти іноземців. Проти іноземців як таких. Адже іноземці, представники інших рас, за переконаннями неонацистів – це фактор, що загрожує чистоті «Білої Раси», єдиної, яка має право на існування. «Лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації. І тоді в здоровому Расовому тілі відродиться здоровий Національний Дух» – говорять вони, наслідуючи свого кумира Адольфа Гітлера. Саме це і є справжньою метою їхньої акції «за кращі гуртожитки для українських студентів». Такі «патріоти» ніколи не виступатимуть проти хабарників, корупціонерів, депутатів-олігархів, проти тих, хто насправді позбавляє «простих українців» права на краще життя. А справжнім хапугам вигідно, аби народ не звертав на них уваги, звинувачуючи в усіх своїх бідах когось іншого, – тих таки іноземців, наприклад. Саме тому й продовжують функціонувати подібні «патріотичні об’єднання».

Тому молоді люди, що їдуть до України не через надто солодке життя у себе вдома, замість елементарної поваги та гостинності наражаються на ножі борців за чистоту раси. Вони не отримують тут жодного захисту – бо вони тут «ніхто», бо на них можна легко повісити провину за всі наші біди, а справжні злодії тим часом залишаться «білими та пухнастими».

Цинізм місцевої столичної влади та вузівської адміністрації просто не має меж. Адже в студмістечку саме цього навчального закладу, в якому «Патріот України» збирається провести свою «патріотичну» акцію, буквально кілька тижнів тому вкрай залякані іноземні студенти колективно звернулися до української влади з вимогою припинити насильство проти них з боку представників фашистських угруповань. І ось відповідь на їхнє звернення!

То чи маємо ми чекати реакції можновладців? Чи не повинні ми згуртовано стати на заваді новій хвилі «коричневої чуми»? Заради усіх наших співвітчизників, які поклали своє життя, аби врятувати світ від фашистських концтаборів і газових камер, заради наших дітей, які не повинні жити й боятися, що одного дня якомусь покидьку не сподобається колір їхньої шкіри, і він захоче встромити їм ножа у спину.

 

Іванов Петро Сидорович